неділя, 25 лютого 2018 р.
понеділок, 9 жовтня 2017 р.
пʼятниця, 6 жовтня 2017 р.
четвер, 5 жовтня 2017 р.
Теорія літератури. Тести
2.1.Тести до теми «Календарно-обрядова
поезія. Пісні літнього та осіннього
циклу» (6-й клас)
1.Укажіть художній засіб у поданих рядках:
У
полі доріженька бита,
Котиться віночок із жита.
а) зменшено-пестливі слова; в) уособлення; д) метафора;
б) епітет;
г) постійний епітет; е) порівняння.
2. Укажіть синтаксичний засіб у рядках:
Вже я набувся на полю,
Вже я на полю набувся.
а) анафора; в) епіфора;
б) тавтологія; г) асонанс.
3. Укажіть художні засоби в уривку:
Буйного вітру начувся, а) епітет; в) постійний епітет;
Дрібненьким дощем вмився, б) тавтологія; г) зменшено-пестливі слова.
Ранньої роси напився.
4. Укажіть художні та синтаксичні засоби в
уривку:
Жали женчики, жали,
Серпики поламали,
Серпики золотії,
Женчики молодії.
а) анафора;
в) епіфора; д) постійний
епітет;
б) епітет;
г) епітет; е)
зменшено-пестливі слова.
5. Укажіть риторичні фігури в рядках:
Котився віночок по полю,
Час
нам, женчики, додому.
а) риторичне звертання; в) риторичний вигук.
б) риторичне запитання;
6. Укажіть усі художні та синтаксичні
засоби в поданому уривку:
- Ой
весна, весна, днем красна,
Що
ти нам, весно, принесла?
-
Принесла я вам літечко,
Щоб родилося житечко,
Ще й озимая пшениця,
Щоб квітчались діточки.
а) зменшено-пестливі слова; г) гіпербола; е) риторичне звертання;
б) тавтологія; д) анафора; є) епітет.
в) постійні епітети;
7. Укажіть художні та синтаксичні засоби в
поданому уривку:
Добридень тобі, сонечко ясне,
Ти святе, ти ясне, прекрасне,
Ти чисте, величне, поважне,
Ти
освічуєш гори, долини,
І високі могили.
Освіти й мене перед усім миром,
Перед усім миром християнським.
а) метафора; г) постійний епітет; є) гіпербола;
б) порівняння; д) риторичне звернення; ж) епіфора;
в) уособлення; е) анафора; з) епітет.
8. Зазначте всі художні засоби вірша «Ой
чого ти, жайворонку…»:
- Ой чого ти, жайворонку,
Рано з вирію вилітав?
Ще по горах сніженьки лежать,
По долинах криженьки стоять.
- А я тії сніженьки
Крильцями розмету,
А я
тії криженьки
Ніжками розтопчу.
а) риторичне запитання; г) епітет;
е)уособлення;
б) порівняння; д) зменшено-пестливі
слова; є) метафора.
в) риторичне звертання;
9. Зазначте всі художні засоби, риторичні
фігури в поданому уривку:
- Весняночко-раняночко,
Де ти зимувала?
-
У садочку на пеньочку
Пряла на сорочку!
а) риторичне звертання; в) метафора; д) риторичне запитання.
б) зменшено-пестливі слова; г) уособлення;
10. Зазначте всі художні та синтаксичні
засоби в поданому уривку:
Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Зимочка в возочку,
Літечко в човничку!
а) тавтологія; г)
риторичне звертання;
б) зменшено-пестливі слова; д) анафора;
в) метафора; е)
уособлення.
11. Укажіть всі художні засоби та риторичні
фігури в поданому уривку:
Вийди, вийди, Іванку,
Заспівай нам веснянку!
Зимували, не співали,
Весни дожидалися.
Весна, весна, наша весна!
Що ж ти нам, весно, принесла?
Старим бабам по кийочку,
А дівчатам по віночку.
а) риторичне звертання; в) метафора; д) уособлення;
б) анафора; г)
епітет; е) епіфора.
12. Укажіть всі художні та синтаксичні
засоби в поданому уривку:
Добрії були женці –
Дівчата й молодці.
Дівчата – косаті,
А хлопці – вусаті,
Молодці – білолиці.
а) риторичне звертання; в) метафора; д) уособлення;
б) анафора; г)
епітет; е) епіфора.
2.2.Тестові завдання до теми «Теорія
літератури. Рима, розмір, римування»
(6-й клас)
1. Прочитайте уривок вірша і визначте
віршовий розмір:
Що роблять сонце й місяць вдвох,
Коли в снігах біліє мох,
На сіножать сніги сніжать
І снігурі в снігу лежать?
а) ямб;
б) хорей.
2. Укажіть тип римування в уривку завдання
№1:
а) перехресне;
в) паралельне; б) кільцеве.
3. Укажіть синтаксичні засоби в поданих
рядках:
На сіножать сніги сніжать
І снігурі в снігу лежать.
а) алітерація; г) асонанс;
б) анафора; д) епіфора.
в) тавтологія;
4. Укажіть риму в уривку завдання №1:
а) жіноча; в) чоловіча.
б) дактилічна;
5. Визначити віршовий розмір поданого
уривку:
Була гроза,і грім гримів,
Він так любив гриміти,
Що аж тремтів, що аж горів
На трави і на квіти.
а) ямб;
б) хорей.
6. Укажіть евфонічні засоби в рядках:
Була гроза,і грім гримів,
Він так любив гриміти.
а) асонанс; в) епітет;
б) алітерація; г) уособлення.
7. Укажіть тип римування уривку завдання
№5:
а) перехресне; в) паралельне.
б) кільцеве;
8. Укажіть художні та синтаксичні засоби в
уривку завдання №1:
а) тавтологія; в) метафора;
б) порівняння; г) уособлення.
9. Укажіть тип рими в уривку завдання №6:
а) жіноча; в) чоловіча.
б) дактилічна;
10. Укажіть художній засіб у рядках:
Ох, за мною через став
Аж
сто вовків гналось.
(С.
Руданський «Вовки»):
а) гіпербола; в) метафора;
б) уособлення; г) тавтологія.
11. Укажіть синтаксичні засоби в поданому
уривку:
Україно! Мамо люба!
Чи не те з тобою сталось?
Чи снів твоїх багато
На степах твоїх зосталось?
(М.Вороний.
«Євшан-зілля»)
а) анафора; в) асонанс;
б) епіфора; г) алітерація.
12. Укажіть риторичні фігури в уривку
завдання №11:
а) риторичне звертання; в) риторичне питання.
б) риторичний оклик;
13. Визначити віршовий розмір поданого
уривку:
А мале хлоп’я давно вже
Степом котиться-летить…
Сяють вогниками очі,
Серце пташкою тремтить.
(О.Олесь «Печенізька облога Києва»)
а) ямб; б) хорей.
14. Укажіть художні засоби в завданні №13:
а) порівняння в орудному відмінку; в) метафора;
б) епітет; г)
гіпербола.
15. Укажіть художній засіб у рядках:
Стріли падають у воду,
Наче чорні блискавки.
(О.Олесь «Печенізька облога Києва»)
а) порівняння;
в) метафора;
б) уособлення;
г) заперечне порівняння.
16. Укажіть риторичну фігуру в поданому
уривку:
Зоре моя вечірня,
Зійди над горою,
Поговоримо
тихесенько
В неволі з тобою.
(Т.Шевченко. «Зоре моя вечірняя»)
а) риторичне звертання; в) риторичний оклик.
б) риторичний вигук;
17. Двоскладова стопа з наголосом на 1-му
складі називається:
а) ямбом; б)
хореєм.
18. Укажіть художній засіб у поданому
уривку:
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.
(Т.Шевченко «Тече вода з-під явора»)
а) метафора; в)
зменшено-пестливі слова;
б) уособлення; г) епітет.
19. Укажіть художні засоби в рядках:
Пишається над водою червона калина.
(Т.Шевченко «Тече вода з-під явора»)
а) епітет; в)
уособлення;
б) метафора; г)
порівняння.
20. Двоскладова стопа з наголосом на 2-му
складі називається:
а) ямбом; б) хореєм.
21. Рима – це:
а) співзвучне закінчення рядків; в) ритм вірша.
б) римування наголошених складів у вірші;
22. Римування – це:
а) певне розташування рим у вірші; в) рима.
б) співзвучне закінчення рядків;
23. Рима, у якій наголос падає на останній
склад, називається:
а) жіночою;
в) чоловічою.
б) дактилічною;
24. Рима, у якій наголос падає на останній
склад, називається:
а) чоловічою; в)
жіночою.
б) дактилічною;
25. Рима, у якій наголос падає на 3-й склад
з кінця, називається:
а) дактилічною; в) чоловічою.
б) жіночою;
26. Римування, що має схему абаб, називається:
а) перехресним; в) паралельним.
б) кільцевим;
27. Римування, що має схему абба, називається:
а) паралельним;
в) кільцевим.
б) перехресним;
28. Римування, що має схему аабб, називається:
а) кільцевим; в) паралельним.
б) перехресним;
Виконуючи завдання, учні користуються зошитами з
літератури, де записано визначення всіх термінів, що вивчалися протягом року, з
прикладами: хорей, ямб, рима, римування,
епітет, постійний епітет, метафора, уособлення, гіпербола, літота, анафора,
епіфора, тавтологія, риторичне запитання, риторичне звертання, алітерація,
анонс, види строф (див. Додатки).
2.3.ТЕСТИ до теми «Творчість Лесі
Українки» (10-й клас)
Уважно прочитайте уривок з поезії «DO» та виконайте завдання 1 – 7.
До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься,
І буде струна урочисто і тихо лунати,
І пісня від серця поллється.
1. Ця поезія є
зразком лірики:
а) інтимної; в) пейзажної; д) громадянської.
б) патріотичної; г) філософської;
2. Укажіть тип римування поезії:
а) суміжне (паралельне); в) перехресне; д) верлібр.
б) кільцеве (оповите); г) білий вірш;
3. Визначте віршований розмір поезії:
а) ямб; г) хорей;
б) дактиль; д) анапест.
в) амфібрахій;
4. Визначити риму:
а) жіноча; в) чоловіча.
б) дактилічна;
5.Укажіть, які художні засоби яскраво
виражені в поезії:
а) епітет; г) метафора; є) оксиморон.
б) уособлення; д) порівняння;
в) метаморфоза;
е) гіпербола;
6. Яка риторична фігура вжита в уривку?
а) риторичний вигук; в) риторичне звертання;
б) риторичне запитання; г) риторичний оклик.
7. Укажіть вид строфи:
а) катрен;
в) терцина;
б) дистих;
г) секстина.
Прочитайте вірш «Ви щасливі, пречистії
зорі» Лесі Українки та виконайте завдання 8 – 14.
Ви щасливі, пречистії зорі,
Ваші промені – ваша розмова;
Якби я ваші промені мала,
Я б ніколи не мовила слова.
Ви щасливі, високії зорі,
Все на світі вам видко звисока;
Якби я так високо стояла,
Хай була б я вік одинока.
Ви щасливі, холоднії зорі,
Ясні, тверді, неначе з кришталю;
Якби я була зіркою в небі,
Я б не знала ні туги, ні жалю.
8. Ця поезія є зразком лірики:
а) інтимної; г)
пейзажної;
б) патріотичної; д)
філософської.
в) громадянської;
9. Укажіть тип римування:
а) суміжне (паралельне); в) перехресне; д) верлібр.
б) кільцеве (оповите); г) білий вірш;
10. Визначте віршовий розмір поезії:
а) ямб; в) хорей; д) амфібрахій.
б) дактиль; г) анапест;
11. Укажіть риму:
а) дактилічна; в) жіноча.
б) чоловіча;
12. Укажіть найяскравіше виражені художні
засоби:
а) епітет; д) метафора;
б) уособлення; е) порівняння;
в) метаморфоза; є) гіпербола.
г) оксиморон;
13. Укажіть риторичну фігуру:
а) риторичний вигук; в) риторичне звертання;
б) риторичне запитання; г) риторичний оклик.
14. Укажіть вид строфи:
а) катрен;
в) терцина;
б) дистих;
г) секстина.
Прочитайте уривок із поезії Лесі Українки
та виконайте завдання 15 – 21.
Була весна весела, щедра, мила,
Промінням грала, сипала квітки,
Вона летіла хутко, мов стокрила,
За нею вслід – співучії пташки!
15. Ця поезія є зразком лірики:
а) інтимної; в) пейзажної; д) патріотичної.
б) філософської;
г) громадянської;
16. Укажіть тип римування:
а) суміжне (паралельне); в) перехресне; д) верлібр.
б) кільцеве (оповите); г) білий вірш;
17. Визначте віршовий розмір:
а) ямб; в) хорей; д) амфібрахій.
б) дактиль; г) анапест;
18. Укажіть риму:
а) дактилічна; в) жіноча.
б) чоловіча;
19. Укажіть, які художні засоби яскраво
виражені в поезії:
а) епітет; г) метафора; є) гіпербола.
б) порівняння; д) метаморфоза;
в) оксиморон; е) уособлення;
20. Укажіть найяскравіше виражений
синтаксичний засіб:
а) інверсія;
в)
антитеза; д) анафора;
б) поетичний паралелізм; г) епіфора; е) повтор.
21. Укажіть вид строфи:
а) катрен;
в) терцина;
б) дистих;
г) секстина.
Прочитайте уривок із поезії Лесі Українки
та виконайте завдання 22 – 27.
Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
22. Цей уривок є зразком лірики:
а) інтимної; г)
пейзажної;
б) патріотичної; д)
філософської.
в) громадянської;
23. Укажіть тип римування:
а) суміжне (паралельне); в) перехресне; д) верлібр.
б) кільцеве (оповите); г) білий вірш;
24. Визначте віршовий розмір поезії:
а) ямб; г) хорей;
б) дактиль; д) анапест.
в) амфібрахій;
25. Визначте риму:
а) жіноча; в) чоловіча.
б) дактилічна;
26. Укажіть художні засоби, які виражені
найяскравіше:
а) епітет;
д) метафора;
б) уособлення (персоніфікація); е) порівняння;
в) метаморфоза; є) гіпербола;
г) оксиморон; ж)
синекдоха.
27. Укажіть вид строфи:
а) катрен; в) терцина;
б) дистих; г) секстина.
Прочитайте уривки з поезії Лесі Українки та
виконайте завдання 28 – 35.
«CONTRASPEMSPERO» («Без надії сподіваюсь»)
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять
барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
28. Ця поезія є зразком лірики:
а) інтимної; г) пейзажної;
б) патріотичної; д) філософської.
в) громадянської;
29. Укажіть тип римування:
а) суміжне (паралельне); в) перехресне; д) верлібр.
б) кільцеве (оповите); г) білий вірш;
30. Визначте віршовий розмір:
а) ямб; г) хорей;
б) дактиль; д) анапест.
в) амфібрахій;
31. Визначте риму:
а) жіноча; в) чоловіча.
б) дактилічна;
32. Укажіть, які художні засоби яскраво
виражені в поезії:
а) епітет;
д) метафора;
б) уособлення (персоніфікація); е) порівняння;
в) метаморфоза; є) гіпербола.
г) оксиморон;
33. Укажіть риторичну фігуру:
а) риторичний вигук; в) риторичне звертання;
б) риторичне запитання; г) риторичний оклик.
34. Укажіть вид строфи:
а) катрен; в) терцина;
б) дистих; г) секстина.
35. Укажіть найяскравіше виражені художні
засоби:
а) епітет; д) метафора;
б) оксиморон; е) уособлення
(персоніфікація);
в) порівняння; є) метаморфоза.
г) гіпербола;
Прочитайте уривки з поезії Лесі Українки та
виконайте завдання 36 – 42.
Дивлюсь я на ясні зорі,
Смутні мої думи, смутні.
Сміються байдужії зорі
Холодним промінням мені.
Ви, зорі, байдужі зорі!
Колись ви інакші були,
В той час, коли ви мені в серце
Солодку отруту лили.
36. Ця поезія є зразком лірики:
а) інтимної; г) пейзажної;
б) патріотичної; д) філософської.
в) громадянської;
37. Укажіть тип римування:
а) суміжне (паралельне); в) перехресне; д) верлібр.
б) кільцеве (оповите); г) білий вірш;
38. Визначте віршовий розмір:
а) ямб; г) хорей;
б) дактиль;
д) анапест.
в) амфібрахій;
39. Визначте риму:
а) жіноча; в) чоловіча.
б) дактилічна;
40. Укажіть найяскравіше виражені художні
засоби:
а) епітет;
д) метафора;
б) уособлення (персоніфікація); е) порівняння;
в) метаморфоза; є)
гіпербола;
г) оксиморон; ж)
синекдоха.
41. Укажіть риторичну фігуру:
а) риторичний вигук; в) риторичне звертання;
б) риторичне запитання; г) риторичний оклик.
42. Укажіть вид строфи:
а) катрен;
в) терцина;
б) дистих;
г) секстина.
ДОДАТКИ
Віршові розміри
Хорей – двоскладова стопа з наголосом на першому
складі.
Ямб – двоскладова
стопа з наголосом на другому складі.
Пір и х і й –
допоміжна двоскладова стопа.
С п о н д е й
– допоміжна двоскладова стопа.
Дактиль –
трискладова стопа з наголосом на першому складі.
Амфібрахій –
трискладова стопа з наголосом на другому складі.
Анапест –
трискладова стопа з наголосом на третьому складі.
Рима –
співзвучне закінчення рядків
Ж і н о ч а
рима має наголос на
передостанньому складі.
Ч о л о в і ч а
рима має наголос на останньому
складі.
Д а к т и л і ч н а
рима має наголос на третьому
складі з кінця слова.
Римування – певне розташування рим у вірші
П е р е х р е с н е – абаб.
П а р а л е л ь н е (суміжне) – аабб.
К і л ь ц е в е (оповите) – абба.
Гроза пройшла, і сліз безкрає море а
На листях, травах, на квітках, б
Ласкаво, ясно сонце сяє а
І відбивається в сльозах(О.Олесь). б
Віршовий розмір
уривку – чотиристопний ямб, римування – перехресне (абаб),
жіноча рима у 1-ому і 3-ому рядках (аа),
чоловіча – у 2-ому і 4-ому (бб).
Види строф
К а т р е н – строфа, що складається з чотирьох рядків:
Хто не жив посеред бурі,
Той ціни не знає силі,
Той не знає, як людині
Боротьба і праця милі. (Леся Українка. «Епілог»).
В е р л і б р (вільний вірш) – вірш, у якому є віршовий ритм, але рядки
можуть мати різну
довжину, а рими і поділ на строфи не є обов’язковими:
Кожне слово нашої мови
Проспіває у Пісні
Тож пісенними словами
З побратимами
У товаристві розмовляємо. (В.Голобородько. «Наша мова»).
Д и с т и х – строфа з двох рядків:
Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибку казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.
(В.Симоненко. «Лебеді материнства»).
С т р о ф о ї д и
– строфи, які мають різну кількість рядків:
У туркені, по тім боці,
Хата на помості.
Гай, гай! Море, грай,
Реви, скелі ламай!
Поїдемо в гості…
***
О милий Боже України!
Не дай пропасти на чужині,
В неволі вольним козаком!
І сором тут, і сором там –
Вставать з чужої домовини,
На суд твій праведний прийти,
В залізах руки принести,
І перед всіми у кайданах
Стать козакові…
(Т.Шевченко. «Гамалія»)
Взяла зілля, поклонилась:
«Спасибі, бабусю!»
Вийшла з хати – чи йти, чи ні?..
«Ні, вже не вернуся!»
Прийшла… Вмилась, напилася,
Тихо усміхнулась,
Вдруге, втретє напилася
І не оглянулась.
Полетіла, мов на крилах,
Серед степу пала,
Пала, стала, заплакала
І… і заспівала.
***
Отак тая чорнобрива
Плакала, співала…
І на диво серед поля
Тополею стала.
(Т.Шевченко. «Тополя»).
Т е р ц и н а – строфа, яка складається із трьох рядків:
Народ мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом,
вкритий. (І.Франко. «Мойсей»).
С е к с т и н а – строфа, що складається з шести рядків:
Коли в твої очі дивлюся –
Здається мені:
Мов бачу я небо прозоре,
Мов бачу брильянтових зір ціле море,
Що десь там горять-усміхаються,
Чудові, ясні!..(П.Тичина. «Коли в твої очі дивлюся…»).
О л е к с а н д р і й с ь к и й в і р ш – строфа, що складається з десяти
рядків.
Художні засоби
Е п і т е т –
поетичне означення. Наприклад: кучерява хмарка, чарівна посмішка, веселий
вітерець.
П о с т і й н и й
е п і т е т – стійке
образно-поетичне означення предмета чи явища, що
виділяє якусь характерну рису чи ознаку: ясні зорі, тихі
води.
П о р і в н я н н я
– художній вираз, у якому один
предмет чи явище зіставляється з іншим,
чимось на нього схожим, але більш яскравим: У хлопця характер лагідний, як у голуба.
М е т а ф о р
а – поетичний вислів, який розкриває особливість
одного предмета чи явища
через перенесення на нього ознак і властивостей іншого
предмета чи явища на
основі подібності: очі
сяють; вибухав грім.
Метонімія – художній засіб, в основі якого лежить
перенесення назви одного поняття
на інше, що перебуває з ним у певному зв’язку:мене зустрічала
Полтава,
гомоніла Україна.
У о с о б л е н н я (персоніфікація) – перенесення рис
живої істоти на предмет чи явище
(олюднення): вітер
злиться, природа плаче, сонце посміхається.
Г і п е р б о л а
– надмірне художнє перебільшення якихось рис людей, ознак предметів
чи явищ: море сліз;
так закричати, щоб зорі почули.
Л і т о т а –
надмірне художнє зменшення якихось рис, ознак предметів чи явищ:
такий маленький, що й не видно.
З м е н ш е н о-п е с т л и в і слова – слова, за
допомогою яких виявляємо ласку, любов і ніж-
ність у ставленні до когось: маленький синочок.
М е т а м о р ф о з а – перевтілення людини в тварину,
птаха чи рослину:
Жала вона, жала, жала –
не дожала
І до сходу сонця
тополею стала.
(З балади «Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси»).
О к с и м о р о н – несумісність поєднаних понять в
одному вислові: живий труп,
сумна радість,
приємний біль, гарячий сніг;
О милий Боже України!
Не дай пропасти на
чужині
В неволі вольним козаком. (Т.Шевченко. «Гамалія»).
Малого сліду не покину
На нашій – не своїй землі. (Т.Шевченко. «Мені однаково»).
З а п е р е ч н е
п о р і в н я н н я – порівняння через заперечення:
Не сизі орли заклекотали –
Бідні невольники у тяжкій неволі
заплакали.(Нар.
творч.).
С и н е к д о х а – заміна однини множиною і множини –
одниною, вживання однини
замість множини: матеріальні
цінності творить людська рука;
Що наша копійка? Кров’ю обкипіла. (Марко Вовчок).
Синтаксичні засоби
А н а ф о р а (єдинопочаток) – повторення того самого
слова або словосполучення на початку
рядків вірша чи строф:
Або ж мене вірно люби,
Або ж навік лиши,
Або ж мої чорні брови
На папері спиши.
Е п і ф о р а – повторення того самого слова чи
словосполучення в кінці строфи:
І жити спішити
треба,
Кохати спішити
треба.
Гляди ж –
не проспи.
Т а в т о л о г і я – повторення одного й того ж слова
або спільнокореневих слів із тим, щоб
із більшою силою виразити щось важливе у висловленій
думці:
Одне-однісіньке під тином
Сидить собі в старій ряднині.
П о е т и ч н и й
п а р а л е л і з м – змалювання на фоні природи картин людського життя:
Віє вітер на долину,
Колише билину.
Рід до роду листи пише
Та на Україну. (Народна пісня «Віє вітер на долину»).
П о в т о р – стилістична фігура, яка полягає у
повторенні окремих слів чи виразів у творі,
щоб звернути на них особливу увагу читача:
Плавай, плавай, лебедонько,
По синьому морю.(Т.Шевченко «Тополя»).
О б р а м л е н н я
– художній прийом, при якому перша і остання строфи або перший
і останній рядки повторюються:
По діброві вітер віє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу. (Т.Шевченко. «Тополя»).
І н в е р с і я – це перестановка слів у поетичному
тексті з метою увиразнення їх:
І на злість ворогам
засіяла вона,
Як алмаз дорогий, як та зоря
ясна. (В.Самійленко.
«Мова»).
А н т и т е з а
– різке протиставлення якоїсь
істотної ознаки чи властивості характеру,
події, явища, предмета:
Люди мучились, як в пеклі,
Пан втішався, як у раю. (Леся Українка).
Риторичні фігури
Р и т о р и ч н е
з а п и т а н н я – питальне речення, що не вимагає відповіді.
Хто може випити Дніпро?(М.Рильський).
Р и т о р и ч н е
з в е р т а н н я – звертання до
відсутньої людини, явища, предмета:
Зоре моя вечірняя, зійди над горою. (Т.Шевченко).
Р и т о р и ч н и й
о к л и к виражає захоплення, яке мали б зрозуміти всі:
Ах, скільки радості, коли ти любиш землю,
Коли гармонії шукаєш
у житті!
(П.Тичина).
Евфонічні засоби (милозвучність)
А л і т е р а ц і я – повторення приголосних:
Течуть із сосон золотисті смоли, як сльози(з
– с).
А с о н а н с – повторення голосних:
Тече вода в синє море, та не витікає (е – є).
Підписатися на:
Коментарі (Atom)